Сонет 110 — Остап Тарнавський

На жаль, це так! Ходив я тут і там,
На показ блазня з себе я робив,
Міняв думки й за безцін цінний крам,
І давні залицяння відновив.

Це правда: я дививсь на істину
так зкоса, та до розуму прийшов,
Цей ухил юність серцю дав нову,
Доводить й слабший твір мою любов.

Все це було, твоє ж — що без кінця:
Не дасть на пробу свіжий апетит,
Щоб звірити, чи справжня дружба ця —
Ти — бог кохання, все мій фаворит.

Прийми мене, це мій небес трофей,
До чистих, любих так, твоїх грудей.

в перекладі О. Тарнавського

English Text
Italian Translation
German Translation
Russian Translation
French Translation
Dutch Translation
Spanish Translation
Portuguese Translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Запись опубликована в рубрике сонети с метками , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий