Сонет 116 — Остап Тарнавський

Ніякої не ставлю перешкоди
У шлюбі вірних душ. Це не любов,
Що змінюється з змінами нагоди,
Чи слуха до несталости підмов.

О, ні! Любов — це той постійний знак,
Що бурі зустрічає непохитно,
Це провідна зоря, немов маяк,
Для човна, що вітрила випне.

Любов — не служка Часу, хоч держить він
Рум’яність губ і щік в крузі серпа;
Її не змінить хід годин і тижнів,
А лиш підтвердить, що вона трива.

Як це помилка та й у мене довід,
Я не писав би й не було б любови.

в перекладі О. Тарнавського

English Text
Italian Translation
German Translation
Russian Translation
French Translation
Dutch Translation
Spanish Translation
Portuguese Translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Запись опубликована в рубрике сонети с метками , , , , . Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий