Сонет 134 — Остап Тарнавський

Так, я тепер зізнався, що він твій
Й себе твоїй я волі в застав дав,
Себе я втратив, щоб двійник цей мій
Мене з твоєї волі вдовольняв.
Та лиш не ти; та й він невільний вже,
Ти заздрісна, він приязний, го-го,
За мене він в поруку спише все,
Бо в’яже зобов’язання його.
Статут краси твоєї лиш тобі,
Лихвар ти, щоб закуштувать всього,
Позвеш і друга, що ручивсь мені,
Його я трачу, бо зловжив його.

Його я втратив; в тебе він і я,
За все він платить, та не вільний я.

в перекладi О. Тарнавського

English text
Italian translation
German translation
Russian translation
French translation
Dutch translation
Spanish translation
Portuguese translation
Yiddish translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *