Сонет 139 — Остап Тарнавський

Не вимагай, щоб я до фальшу звик,
Що нетакт твій мені у серце ліг,
Очима не рани, хай вже язик
Насильством, не мистецтвом переміг.
Скажи, що закохалась. Не криви
При тому, серденько, очей своїх;
Пощо ранити хитрістю, коли
Ти володарка почувань моїх.
Пробач мені. Та зна моя любов,
Що погляди її — це вороги,
І кидає вона їх знов і знов,
Щоб нанести і другим ще біди.

Та не роби того так для дозвіль:
Вбий поглядом мене, втиши мій біль.

в перекладi О. Тарнавського

English text
Italian translation
German translation
Russian translation
French translation
Dutch translation
Spanish translation
Portuguese translation
Yiddish translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *