Сонет 146 — Остап Тарнавський

Душе убога, грішний центр землі
І раб тих сил, що строїли тебе,
Чому сумуєш-в’янеш в темноті,
Малюєш ясно зовні світ, проте?
Короткий винайм, а високий кошт,
Чом платиш за оцей гнилий палац,
Щоб спадкоємці-хроби врешті решт
Ці втрати з’їли? Це кінець твій, бач?
Живи, душе, на кошт твого слуги,
Хай марність обтяжить твій власний міх;
За лишки годин вічний строк купи,
Живись з них, не збагачуйся без них:

Так смертю поживись, як смерть людьми,
Раз смерть умре, вмирать не будем ми.

в перекладi О. Тарнавського

English text
Italian translation
German translation
Russian translation
French translation
Dutch translation
Spanish translation
Portuguese translation
Yiddish translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Yiddish
Sonnets in Bulgarian
Sonnets in Dutch
Sonnets in Portuguese

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *