Архив метки: сонет 112

Сонет 112 — Остап Тарнавський

Твоя любов і жаль змазали знак,
Що ним скандал клеймив моє чоло.
Нащо турбот, здоров я, чи інак,
Як ти відкрив моє добро і зло?

Ти весь мій світ й мені лиш твій язик
Рішатиме про ганьбу і хвалу;
Й ніхто мені й нікому я не звик
Казать про зміну, правильну, чи злу.

Так відмовляюся від всіх турбот,
Що їх приносять інші голоси,
Від критика і лестуна пустот:
Більш нехтування ними не проси.

Ти виповнив моє призначення,
Весь світ кругом вважаю мертвим я.

в перекладі О. Тарнавського

English Text
Italian Translation
German Translation
Russian Translation
French Translation
Dutch Translation
Spanish Translation
Portuguese Translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Сонет 112 — Самуил Маршак

Мой Друг, твоя любовь и доброта
Заполнили глубокий след проклятья,
Который выжгла злая клевета
На лбу моем каленою печатью.

Лишь похвала твоя и твой укор
Моей отрадой будут и печалью.
Для всех других я умер с этих пор
И чувства оковал незримой сталью.

В такую бездну страх я зашвырнул,
Что не боюсь гадюк, сплетенных вместе,
И до меня едва доходит гул
Лукавой клеветы и лживой лести.

Я слышу сердце друга моего,
А все кругом беззвучно и мертво.

Перевод С. Я. Маршака