Архив метки: сонет 114

Сонет 114 — Остап Тарнавський

Чи дух мій, коронований тобою,
П’є лихо монарха, підробку цю?
Чи радше зір мій бачить річ такою,
Любов твоя вчить цю алхемію?

Зробити з монстрів і речей потворних
На херувимів схожих, як є ти,
Творити із поганих гарні форми,
Щоб лиш об’єкт до ладу привести?

Це вперше я підлесливість цю бачу,
Й моя душа цей трунок вперше п’є,
І зір мій знає, хто цей смак спартачив,
Й кому зготовлений цей келих є.

Як це отрута, менша і вина,
Мій зір це бачить й перший почина.

в перекладі О. Тарнавського

English Text
Italian Translation
German Translation
Russian Translation
French Translation
Dutch Translation
Spanish Translation
Portuguese Translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Сонет 114 — Самуил Маршак

Неужто я, прияв любви венец,
Как все монархи, лестью упоен?
Одно из двух: мои глаз — лукавый льстец.
Иль волшебству тобой он обучен.

Из чудищ и бесформенных вещей
Он херувимов светлых создает.
Всему, что входит в круг его лучей,
С твоим лицом он сходство придает.

Вернее первая догадка: лесть.
Известно глазу все, что я люблю,
И он умеет чашу преподнесть,
Чтобы пришлась по вкусу королю.

Пусть это яд, — мой глаз искупит грех:
Он пробует отраву раньше всех!

Перевод С. Я. Маршака