Архив метки: сонет 121

Сонет 121 — Остап Тарнавський

Вже краще підлим буть, ніж підлим зваться,
Хоч ти не є ним, кинуть той докір,
Приємність, що від інших сподіваться,
У нас чуття, це бачить їхній зір.

Чому фальшиві, зводні інших очі,
Вітають так мою спортивну кров?
Чом слабості мої ті слабші зочать,
Щоб добре в мене скрить від зла покров?

Та ні, я є хто є, і їхній рівень
Моїх образ підходить тільки їм;
Я просто йду, а кожний з них покривлен,
Та їхній осуд не ділам моїм,

Хіба таке уже загальне зло,
Що люди злі й у злі їх ремесло.

в перекладі О. Тарнавського

English Text
Italian Translation
German Translation
Russian Translation
French Translation
Dutch Translation
Spanish Translation
Portuguese Translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Сонет 121 — Самуил Маршак

Уж лучше грешным быть, чем грешным слыть.
Напраслина страшнее обличенья.
И гибнет радость, коль ее судить
Должно не наше, а чужое мненье.

Как может взгляд чужих порочных глаз
Щадить во мне игру горячей крови?
Пусть грешен я, но не грешнее вас,
Мои шпионы, мастера злословья.

Я — это я, а вы грехи мои
По своему равняете примеру.
Но, может быть, я прям, а у судьи
Неправого в руках кривая мера,

И видит он в любом из ближних ложь,
Поскольку ближний на него похож!

Перевод С. Я. Маршака