Архив метки: сонет 124

Сонет 124 — Остап Тарнавський

Як милий мій дитина лиш випадку
Безбатченко, на ласці долі плід,
Чи в час кохання, чи у час без такту,
Бурян між бурянів, між квітів квіт.

Ні, це не вийшло в висліді випадку,
Бо не терпить від помпи й не впаде
І під ударом наглого упадку,
Що час привабний модою назве.

Єретик, не боїться і порядку,
Він діє за позичених годин,
Та сам обачний став на кожну хватку:
Від спек не згине, не пірне від злив.

Це блазні часу, звуть їх все водно,
Що мруть за добре, хоч чинили зло.

в перекладі О. Тарнавського

English Text
Italian Translation
German Translation
Russian Translation
French Translation
Dutch Translation
Spanish Translation
Portuguese Translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Portuguese
Sonnets in Dutch

Сонет 124 — Самуил Маршак

О, будь моя любовь — дитя удачи,
Дочь времени, рожденная без прав, —
Судьба могла бы место ей назначить
В своем венке иль в куче сорных трав.

Но нет, мою любовь не создал случай.
Ей не сулит судьбы слепая власть
Быть жалкою рабой благополучии
И жалкой жертвой возмущенья пасть.

Ей не страшны уловки и угрозы
Тех, кто у счастья час берет внаем.
Ее не холит луч, не губят грозы.
Она идет своим большим путем.

И этому ты, временщик, свидетель,
Чья жизнь — порок, а гибель — добродетель.

Перевод С. Я. Маршака