Архив метки: сонет 143

Сонет 143 — Остап Тарнавський

Глянь, як біжить хазяйка, щоб зловить
Одне з своїх курчат, яке втекло;
Своє дитя покинувши на мить
В надії, що сидітиме само.
Та лишене дитя за нею йде
І плаче, щоб лише догнати ту,
Яка перед його лицем гряде,
Забувши про дитини самоту.
Так ти женеш за тим, хто відлетів,
А я, мов то дитя, слідком іду.
Як зловиш свою ціль, то й поготів,
Як мама, поцілуй мене в бігу.

Я помолюсь, щоб повернувсь твій Віль,
Бодай обернешся і втишиш біль.

в перекладi О. Тарнавського

English text
Italian translation
German translation
Russian translation
French translation
Dutch translation
Spanish translation
Portuguese translation
Yiddish translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Yiddish
Sonnets in Bulgarian
Sonnets in Dutch
Sonnets in Portuguese

Сонет 143 — Самуил Маршак

Нередко для того, чтобы поймать
Шальную курицу иль петуха,
Ребенка наземь опускает мать,
К его мольбам и жалобам глуха,

И тщетно гонится за беглецом,
Который, шею вытянув вперед
И трепеща перед ее лицом,
Передохнуть хозяйке не дает.

Так ты меня оставила, мой друг,
Гонясь за тем, что убегает прочь.
Я, как дитя, ищу тебя вокруг,
Зову тебя, терзаясь день и ночь.

Скорей мечту крылатую лови
И возвратись к покинутой любви.

Перевод С. Я. Маршака