Архив метки: сонет 151

Сонет 151 — Остап Тарнавський

Любов — дітвак і совісти не зна,
Та совісті дає життя любов?
Облуднице, не жди від мене зла,
Й вину за помилки мені не вмов.
Ошукуєш мене й я ошукав
Свою шляхетність для тілесних зрад,
Та серце каже тілові, що прав,
Хто лиш тріюмфом у любові рад.
Зростаючи твоїм ім’ям, як звик,
Ти тріюмфатора ціна. І він
Вже гордий тим, що він лиш трудівник,
В твої афери вліз і впав при цім.

Не треба совісти в любві твоїй,
А я росту в ній й падаю у ній.

в перекладi О. Тарнавського

English text
Italian translation
German translation
Russian translation
French translation
Dutch translation
Spanish translation
Portuguese translation
Yiddish translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Yiddish
Sonnets in Bulgarian
Sonnets in Dutch
Sonnets in Portuguese

Сонет 151 — Самуил Маршак

Не знает юность совести упреков,
Как и любовь, хоть совесть — дочь любви.
И ты не обличай моих пороков
Или себя к ответу призови.

Тобою предан, я себя всецело
Страстям простым и грубым предаю.
Мой дух лукаво соблазняет тело,
И плоть победу празднует свою.

При имени твоем она стремится
На цель своих желаний указать,
Встает, как раб перед своей царицей,
Чтобы упасть у ног ее опять.

Кто знал в любви, паденья и подъемы,
Тому глубины совести знакомы.

Перевод С. Я. Маршака