Архив метки: сонет 82

Сонет 82 — Остап Тарнавський

Моїй не мусиш залицятись Музі
І можеш без ганьби читать слова
Присвят, що пишуть їх поети-друзі
На кожній книзі, де тобі хвала.
В знанні красивий, як і в розголосі,
Пізнав ти вартість над мою хвалу;
Мистецтво щось нове шука й приносить,
Печать свіжішу кращим дням часу.
Так дій, любове. Як і вигадали,
Штучні рядки риторика несе,
Тобі, красуневі, відповідали б
Слова правдиві, що їх друг рече.

Підфарбування можна краще вжити,
Де щокам крови брак; в тобі зловжиті.

в перекладi О. Тарнавського

English text
Italian translation
German translation
Russian translation
French translation
Dutch translation
Spanish translation
Portuguese translation
Yiddish translation

Sonnets in English
Sonnets in Russian
Sonnets in German
Sonnets in Italian
Sonnets in Spanish
Sonnets in French
Sonnets in Ukrainian
Sonnets in Yiddish
Sonnets in Bulgarian
Sonnets in Dutch
Sonnets in Portuguese

Сонет 82 — Самуил Маршак

Не обручен ты с музою моей,
И часто снисходителен твой суд,
Когда тебе поэты наших дней
Красноречиво посвящают труд.

Твой ум изящен, как твои черты,
Гораздо тоньше всех моих похвал.
И поневоле строчек ищешь ты
Новее тех, что я тебе писал.

Я уступить соперникам готов.
Но после риторических потуг
Яснее станет правда этих слов,
Что пишет просто говорящий друг.

Бескровным краска яркая нужна,
Твоя же кровь и без того красна.

Перевод С. Я. Маршака