Архив автора: elbardoingles

Сонет 127 — Остап Тарнавський

Колись то чорне гарним не було, Ніхто його красою не назвав, А зараз чорне у красу зайшло, Немов байстрюк, краси набуло прав. Відколи гнуть Природу хистом рук І погань прибирають в фальш краси, То чар краси без імені, мов звук … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 126 — Остап Тарнавський

Мій любий хлопче, що тримаєш Час, Його крихкий пугар, годин запас; Перезріває, йде життя на схил, Коханці в’януть — ти у повні сил. Якщо Природа, пані всіх заглад, Хоч йдеш вперед, тебе зове назад, Затримує, щоб доказать свій сприт, Що … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 125 — Остап Тарнавський

Чи це не я носив цей балдахін, Екстерн від всіх публічних шанувань, Не клав основи вічности шляхів, Які коротші знищень-руйнувань? Чи я не бачив жителів, які Втрачали все, щоб заплатить прокат За репутацію і ласки, ось такі Витратники ощадностей в … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 124 — Остап Тарнавський

Як милий мій дитина лиш випадку Безбатченко, на ласці долі плід, Чи в час кохання, чи у час без такту, Бурян між бурянів, між квітів квіт. Ні, це не вийшло в висліді випадку, Бо не терпить від помпи й не … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 123 — Остап Тарнавський

Не тішся, Часе, що змінився я, Ті піраміди, що даєш їх міць, Для мене не нова, штучна плутня, Це тільки ретуш попередніх лиць. Наш строк короткий, тож і дивно нам, Що ти впихаєш в нас те, що старе, І підробляєш … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 122 — Остап Тарнавський

Твій дар, твій записник у голові, У пам’яті постійній я зберіг І лишиться, мов в запису ряді, Над дати всі у вічності доріг, Точніше довго так, як серце й ум Дістали дар в природи існувать, Аж кожне в забуття розлитий … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 121 — Остап Тарнавський

Вже краще підлим буть, ніж підлим зваться, Хоч ти не є ним, кинуть той докір, Приємність, що від інших сподіваться, У нас чуття, це бачить їхній зір. Чому фальшиві, зводні інших очі, Вітають так мою спортивну кров? Чом слабості мої … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 120 — Остап Тарнавський

Те, що ти раз був злий, дружить мене, За смуток, що тоді я пережив, Моя провина і мене зігне, Хіба, що я залізних нервів-жил. Якщо тебе моя стряснула злість, Як і мене, ти пекло пережив, Як я, тиран, що потерпів … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 119 — Остап Тарнавський

Яку мікстуру спив я з сліз Сирен, Сфільтровану й, мов пекла глиб, гидку, І страх в надіях, а надій в страху Шукав, на перемогу все ладен. Які гріхи у серці я вчинив, Коли воно у мене без вини, Як очі … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 118 — Остап Тарнавський

Так як, щоб загострити апетит, Жадобою підсилюєм наш смак, — Щоб запобігти нам хворіб наліт, Хворіємо, щоб їх позбутись так. Твоїх я певний ситих солодів, Харч приправляю сосом гіркоти, Від допомог я хворий, зрозумів, Що треба і мені захворіти. Так … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий