Архив метки: остап тарнавський

Сонет 135 — Остап Тарнавський

Кого б бажала, в тебе є свій „Віль”, „Віль” як додаток, теж із лишком „Віль”, Та й досить, що тобі я справив біль, Солодкий намір в додаткову ціль. Чи зволиш ти, у тебе ж воль без меж, Мою сховати волю … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 134 — Остап Тарнавський

Так, я тепер зізнався, що він твій Й себе твоїй я волі в застав дав, Себе я втратив, щоб двійник цей мій Мене з твоєї волі вдовольняв. Та лиш не ти; та й він невільний вже, Ти заздрісна, він приязний, … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 133 — Остап Тарнавський

Кляну це серце, що приносить біль І мого друга серцю й мойому. Не досить я твоїм тортурам ціль, Ще й рабство накидаєш і йому. Твоїм жорстоким оком я прибит, Ти й друге я моє кріпкіш взяла; Його, і твій, і … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 132 — Остап Тарнавський

Люблю в твоїх очах жаль співчуття Для мук, що від презирства, що в тобі, Вдягни цей чорний стрій, щоб бачив я, Що ти сприймаєш з жалістю мій біль. Бо справді раннє сонце із небес, Не роз’яснить так сходу сірих щік, … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 131 — Остап Тарнавський

Ти деспотична, як і ті, кого Краса немилосердям обдарить, Та знаєш, що у мене в серці то Найкращою є ти, мов самоцвіт. Говорять, що в тобі довіри знак, Не стогне на твій вид моя любов; Не скажу їм: помилка це, … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 130 — Остап Тарнавський

Моєї пані очі — не як сонце; Від губ її червоний більш кораль. Як білий — сніг: грудь в неї сіра чом це? Як волос — дріт: то в неї звій спіраль. Я бачив шовк троянд: червоний, білий; Не бачу … Читать далее

Рубрика: Без категории | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 129 — Остап Тарнавський

Заплата духу витратам ганьби Це похіть в дії, в дії і докір, Бо похіть згубна, повна пустоти, Банальности і болю; їй не вір; Не вдовольнила ще, й обридла вже, Колись шукав, та не за скоро мав, Зненавидів, мов хробака пожер, … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 128 — Остап Тарнавський

Як музику, о, музико моя, На дереві блаженнім граєш ти, Із-під солодких пальців ловлю я Гармонію, щоб слух бентежити. Чи заздрить клявішам, коли вони Стрибають цілувати дотик рук, Коли мої уста, не без вини, Могли би виконати той же трюк? … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 127 — Остап Тарнавський

Колись то чорне гарним не було, Ніхто його красою не назвав, А зараз чорне у красу зайшло, Немов байстрюк, краси набуло прав. Відколи гнуть Природу хистом рук І погань прибирають в фальш краси, То чар краси без імені, мов звук … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 126 — Остап Тарнавський

Мій любий хлопче, що тримаєш Час, Його крихкий пугар, годин запас; Перезріває, йде життя на схил, Коханці в’януть — ти у повні сил. Якщо Природа, пані всіх заглад, Хоч йдеш вперед, тебе зове назад, Затримує, щоб доказать свій сприт, Що … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий