Архив метки: сонет 116

Сонет 116 — Остап Тарнавський

Ніякої не ставлю перешкоди У шлюбі вірних душ. Це не любов, Що змінюється з змінами нагоди, Чи слуха до несталости підмов. О, ні! Любов — це той постійний знак, Що бурі зустрічає непохитно, Це провідна зоря, немов маяк, Для човна, … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 116 — Самуил Маршак

Мешать соединенью двух сердец Я не намерен. Может ли измена Любви безмерной положить конец? Любовь не знает убыли и тлена. Любовь — над бурей поднятый маяк, Не меркнущий во мраке и тумане. Любовь — звезда, которою моряк Определяет место в … Читать далее

Рубрика: сонеты | Метки: , , , | Оставить комментарий