Архив метки: сонет 136

Сонет 136 — Остап Тарнавський

Як докоря тобі душа, що я За близький, то скажи сліпій: я „Віль”, Вона ж бо знає: вільне прийняття І для кохання місце без привіль. Це „Віль” сповня твоєї скарб любви, А я зроблю з волінням, що зволів. Ніщо ж … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 136 — Самуил Маршак

Твоя душа противится свиданьям. Но ты скажи ей, как меня зовут. Меня прозвали «волей» иль «желаньем» А воле есть в любой душе приют. Она твоей души наполнит недра Собой одной и множествами воль. А в тех делах, где счет ведется … Читать далее

Рубрика: сонеты | Метки: , , , | Оставить комментарий