Архив метки: сонет 154

Сонет 154 — Остап Тарнавський

Малий Кохання бог спочив у сні, Запалену стрілу відкласти встиг, Та німфи, що живуть у чистоті, Туди прибігли і найкраща з них Ухопила цей божеський вогонь, Що розгріває леґіони серць, — Так ось сам ґенерал упав у сон, Розброєний у … Читать далее

Рубрика: сонети | Метки: , , , , | Оставить комментарий

Сонет 154 — Самуил Маршак

Божок любви под деревом прилег, Швырнув на землю факел свои горящий. Увидев, что уснул коварный бог, Решились нимфы выбежать из чащи. Одна из них приблизилась к огню, Который девам бед наделал много, И в воду окунула головню, Обезоружив дремлющего бога. … Читать далее

Рубрика: сонеты | Метки: , , , | Оставить комментарий